Кінець 18-го століття. Росія, висунувши язика, усєрдно колонізує українські землі. Але... творчість українську ще не зарубано. 1798 року видано у трьох частинах "Енеїду" Котляревського — це перший твір української літератури, написаний народною мовою (тобто розмовною українською мовою) — без коректорської правки але з царською цензурою (бо вже закрутили гайку "українське" на "малоросійське"). Зберігається в Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського. Повне видання «Енеїди» у шести частинах вийшло 1842 року – вже після смерті автора.
Трохи зупинимося на «Енеїді», де
зафіксовано близько 7000 слів (!!!!). У творі органічно вжиті народні
прислів'я, приказки, пісні. На щиті Енея Вулкан викував героїв
українських казок (Телесик, Котигорошок, Іван-Царевич, змій, Жеретія).
Царю Латину троянці дарують «килим-самольот», скатерть-самобранку,
сап'янці-самоходи.Ми бачимо відгомін язичницьких вірувань предків: Еней перед подорожжю на той світ приносить жертву: ламає гілку з чарівної яблуні (прообраз дерева життя); троянці зустрічаються з мавками; у творі описані ворожіння і знахарство.
Читаємо поему й уявляємо багатство і оригінальність української природи — у поемі змальована українська природа: рослини, дерева, кущі (папороть, васильки, петрів батіг, конвалія, терен, шипшина, липа, дуб, сосна); тварини дикі і свійські (вовк, ведмідь, тхір, заєць).
А про їжу як пише?! О!!! Відтворення традиційної української кухні: страви — свиняча голова з хріном, локшина, куліш, каша, пиріжки, ковбаса, борщ.... Напої — горілка, пиво, слив'янка, узвар.
У творі названі професії, поширені в українському суспільстві: чумак, паромщик, канцелярист, суддя, піп, купець, шинкар, швець, кравець, коваль, косар, військовий. Автор змальовує предмети домашнього вжитку, хатній інтер'єр, вони свідчать про майстерність українця у всякому ремеслі.
Про історію в поемі читаємо: Запорізька Січ, гетьмани Сагайдачний і Дорошенко, битви під Полтавою і Бендерами і ще віддаленіша монгольська навала 13-го століття — автор стверджує неперервність національної історії від княжих часів до його сучасності.
Котляревський Іван Петрович вдається до фразеологізмів, синонімів, жаргонізмів, народно-поетичних порівнянь. У поемі названі українські імена, згадуються назви міст тощо.
ЧИТАТИ ПОЕМУ 1798 року http://www.ex.ua/77813240
P.S.
Треба розуміти, до середини 19 століття на Росії ще не було виданих книжок з казками (хоча трохи й старавсі Володимир Даль), тож усі оті "народниє русскіє сказкі" - лише фікція бо зішкрібано з казок українських...
Розбиваючи російсько-радянських міфи і фальсифікації про українську мову
частина 1 http://historyukrainian.blogspot.com/2014/06/blog-post_4.html
частина 2 http://historyukrainian.blogspot.com/2014/11/800.html
частина 3 http://historyukrainian.blogspot.com/2016/03/15.html
© likagordasky
Комментариев нет:
Отправить комментарий