пятница, 8 мая 2015 г.

1-е святкування перемоги срср над Німеччіною, 1965 рік


Святкування перемоги СРСР над Третім Рейхом починається тільки 1965 року. Чому лише через 20 років? Здавалося б 9 травня 1946 року перша річниця перемоги. Де ж воно: парад, ордена, барабани, повітряні кульки – НУЛЬ! Нічого такого не було. 1950 рік – п'ятиріччя перемоги. НУЛЬ! 1955 – 10 РОКІВ ВЕЛИКОЇ ПЕРЕМОГИ! НУЛЬ! У країні щороку з помпою відзначається велика жовтнева революція, річниця Леніна, перше травня, в кінці кінців, новий рік. Але 9 травня культурно працюють на перемогу комунізму в колгоспах і заводах. Немає ніяких медалей і почесних знаків на честь річниці перемоги, немає об'єднань фронтовиків.

Навпаки, генералітет відразу після 1945 року трусять арештами та перевірками. Це ще зрозуміло, бо стиль. Але куди дивиться агітпром? 1960 рік – НУЛЬ! Святкування починається тільки в 1965 і фронтовиків-переможців починають подавати як безпорадних пенсіонерів, яким треба "допомагати" та шанувати. ЧОМУ??? Те що нам полюбляють брехати стосовно цього совки, що мовляв треба було працювати і піднімати країну з руїн. Тому за цим святкувань не було ...

Так це чиста ахінея. Адже 23 лютого, 7 листопада, 1 травня та інші демонічні свята, СРСР святкував навіть під час війни. Відповідь проста. Головне ніякої перемоги не відбулося і це добре розуміли тодішні більшевицькі керманичі. Більшевицького переможного захоплення на континенті не сталося як планувалося ВКП(б), Адольф Гітлер їх вправно випередив напавши першим і ціною своєї країни врятував пів толерантної невдячної Європи від більшовизму.

Але головна причина була та, що після війни були чоловіки – реальні ветерани, фронтові вовки які скуштували всі "принади" війни. Вони пройшли через вогонь, і їхній дух зломити було вже не так просто, партноменклатуру фронтовики зневажали. Їм було в 45-му років по 30-40, і більше. Якщо при них вимовиш слово "війна", або ще як то нагадаєш про те, що було – тебе могли реально вбити. Розрубати на місці. Серед цих людей були контужені і сильно покалічені. І які добре пам'ятали турботу Батька всіх народів Сталіна та партії про них, як то на Лінії "Вотана", на форсуванні Дніпра, пам'ятали Ржев та Волхов та багато іншого.

Так от, якраз, через 20 років, ці самі ветерани вже померли, а залишилися інтенданти тилові щури та ветерани НКВД-МГБ та особісти СМЕРШу разом з свіжоспеченими 18 річними зеленоротими хлопцями, що скуштували війну лише вкінці в 1944 і 1945 роках пару фронтовими атаками. От тоді і було прийнято рішення святкувати 9 травня. (Дякую Віталію Ременному). 

 


P.S. Та не забувайте, що для України з 1918 року більшовицька радянська влада та СРСР - то була окупаційна влада червоної Моськви (!!!):
1785-1917 - Україна колонія Росії
1919-1991 - Україна колонія СРСР
1991-2014 - СНД, так звана незалежність на папері...
2014-2016+ - це повторення 1917-1922 рр !!!

Тож пригадаємо:
У 1917-1920 pоках відбулися три спроби встановлення радянської влади (більшовицької диктатури) в Україні, супроводжувані військовою інтервенцією Радянської Росії. Українські радянські формування, які влітку 1918 року перебували в «нейтральній зоні» (радянська Росія змушена була визнати умови Берестейського миру і згодом, 12.06.1918, підписала з Українською Державою прелімінарний мир), восени 1918-го стали основою для формування 1-ї та 2-ї українських повстанських дивізій та створення на початку 1919 року регулярної Української радянської армії* Збройних сил Української СРР, яка в оперативному відношенні підпорядковувалась військовому командуванню РРФСР.

* Перша українська радянська дивізія (Таращанська дивізія) сформована більшовиками. У склад дивізії ввійшли чотири піхотні полки: полк імені Богуна, полк імені Залізняка, полк імені Гонти та полк імені Трясила; також гарматна бригада (особовий склад був з росіян). У війні Директорії УНР з Радянською Росією дивізія виступала на стороні більшовиків, її вважали за одну з найкращих дивізій. В 1919 році в полках дивізії було вже всього 20% українців, а в полку імені Гонти були тільки росіяни з Тамбовської губерні (!!!)

28 листопада 1918 року у Курську було створено «Тимчасовий робітничо-селянський уряд України» та його збройні формування, після чого більшовики розгорнули наступ на Україну. Частини радянської (Червоної) армії 3 січня 1919 року взяли Харків.

6 січня 1919 року "Тимчасовим робітничо-селянським урядом України" вперше була затверджена назва «Українська Соціалістична Радянська Республіка». УСРР була формально проголошена як "окрема держава" на 3-му Всеукраїнському з'їзді Совєтов у Харкові 6-10 березня 1919 року (коли ухвалено першу конституцію УСРР) стосовно території, що знаходилася під контролем Червоної армії РСФРР.

30 грудня 1922 року Українська СРР разом з РСФРР, Білоруською РСР та Закавказькою Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою (Грузія, Вірменія, Азербайджан) увійшла до складу СРСР на федеративних засадах, а фактично була анексована, втрачаючи таким чином номінальну незалежність, яку мала доти.

Водночас Кубань, яка була заселена переважно українцями, не увійшла до УРСР та була поступово зрусифікована.

ЩО ДАЛІ .... ЧИ СТАЄМО НА ЗАХИСТ КРАЇНИ ????



Підготовлено 8 травня 2015 року
постiйне посилання http://historyukrainian.blogspot.com/2015/05/20.html

© likagordasky

Free counters!

Комментариев нет: