вторник, 30 августа 2016 г.

Правителі Русі-України XI століття: Всеволод Ярославич


А ви знали, що з 11 століття та майже 200 років на Русі-Україні Переяславське князівство (зараз Переяслав-Хмельницький) мало статус третього княжого столу (після Київського та Волинського) та займало величезні території, куди входили: Ростов, Суздаль, Білоозеро, Поволжя — васали, які платили данину Русі. Це так, згадати географію та для ворушіння думок !!! Перший князь Переяславський – Всеволод Ярославич.

Придивіться на ці два зображення Всеволода. Бачите?
Зліва: Ми бачимо европейського правителя – Всеволод, він дуже схожий на свого прадіда русича Святослава Хоробре Серце. Багато вдягнений, справжній правитель великого європейського князівства. Лице акуратне, красиві вуса. Одежа файна.
Справа: так Всеволода малювали московити-росіяни (а потім й радянські історики). Тож зрозумійте, що оті дикі заліські московити, коли почали навчатися грамоті та письму у 18 столітті, потім читаючи чужу історію (крадені архиви) – вони не могли навіть уявити, як може виглядати європеєць русич 11-го століття. Це розуміння "чистоти обличчя" для московита непідвласне! Тож московити малювали правителів Русі-України на свій манер, як вони самі жили у побуті, як вони бачили своїх правителів – диких волохатих, які знедавна повилазили з лісових землянок та пробують жити з розкішшю «по-європейські». Дуже погано виходить, тож й малюнки 18-20 століть у московитів-росіян мають відносний напрямок «під себе» а насамперед їх рідного дикого залісся.

***

ПИТАННЯ: 1. ЩО ВИ ЗНАЄТЕ ПРО ЦЮ ЛЮДИНУ (Всеволода Ярославича)? 2. Чому московитсько-російсько-радянські історики так страхітливо замовчували про Всеволода Ярославича та Переяславське князівство?

Перший князь Переяславський – Всеволод Ярославич Андрій Тихий (роки життя 1030-1093). Він був поліглотом, говорив як мінімум на п'яти мовах (не враховуючи русинську): грецька, латина, шведська, англійська, половецька…

Він:
• 4й син Ярослава Мудрого (правителя Русі-України 1013-1054 роках) та шведської принцеси Інгігерди-Анни.
• онук Володимира Черневе Сонечко, правителя Русі-України у 980-1015 роках.
• правнук Святослава Хоробре Серце, правителя Русі-України у 945-972 роках.
• дід Мстислава-Гаральда Володимировича, правителя Русі-України у 1100-1132 роках.
• батько Володимира Мономаха, Правителя Русі-України у 1113-1125 роках.
• зять Костянтина IX Мономаха, візантійського імператора у 1042-1055 роках.

Він:
• Князь Переяславський (зараз Переяслав-Хмельницький) у 1054-1073 роках (19 років правління).
• Князь Чернігівський у 1073-1077, 1078 роках (5 років правління).
• Великий князь Київський 1/01/1077-07/1077, 10/1078-13/04/1093 (майже 16 років правління).


Трохи про Всеволода та його сім’ю. Всеволод Ярославич народився 1030 року у Києві, коли його батько правитель Русі-України Ярослав Мудрий (роки життя 989-1054; роки правління 1013-1054) очолював королівство у Києві. Його мати – Інгігерда-Анна Шведська (роки життя 1001-1050), дочка короля Швеції Олафа.

Всеволод Ярославич був одруженний двічі та мав шістьох дітей:
1-й шлюб: 1050 рік – ♀(1033-1067) Марія-Ірина Мономах, дочка візантійського імператора Костянтина IX Мономаха.
народження дитини:
1. ♂(1051-1125) Володимир II Всеволодович Мономах – правлячим князем став 1075 року.
2. ♀(1053-1113) Анна Всеволодівна Янка – після невдалого сватання у 1075-1078 роках, повернулася на Русь та стала ігуменею.

Повноліття у 24 роки – 1054 рік. Тож Всеволод отримав княжий стіл Переяславський, та правив аж 19 років (1054-1073). У це князівство входили міста: Ростов, Суздаль, Білоозеро, Поволжя та інші.

2-й шлюб: 1067 рік – ♀(1030-1111) Анна Кума Половецька – княжна, дочка куманського князя з роду Хорасанів.
народження дитини:
3. ♀(1068-1089) Марія Всеволодівна (Premyslava) – нічого не відомо!
4. ♂(1070-1093) Ростислав Всеволодович – †26/05/1093, потонув під час відступу з битви на річці Стугна.
5. ♀(1071-1109) Євпраксія Всеволодівна Адельгейда + шлюб: ♂(1050-1106) Генріх IV – німецький король з 1056 року та імператор Священної Римської імперії 1084-1106 р.
6. ♀(1072-1108) Катерина Всеволодівна – Монахиня. Її дата смерті записані в Початковому літописі †11/08/1108.



Життя правителя Русі Всеволода Ярославича Тихого з історичного боку було відповідальним та дуже різноманітним. Це ж треба доглядати величезні землі від русинського Дніпра до дикої азійської Волги, а ще оте Залісся яке було васалом Русі, де жили різноманітні етнічні групи людей. А ще оті кочові народи як половці з півдня – увесь час треба дбати про ненапад.


РУСЬ ТА ПОЛОВЦІ

Перший напад половців на Русь сталося в 1061 році – вони розгромили правив в Переяславі князя Всеволода Ярославича. У 1068-му половецький правитель Шара-хан (Шарукан в русинських літописах) з великим військом вторгається на Русь половці розгромили трьох старших Ярославичів над річ­кою Альтою і страшенно спустошили передусім волость Всеволода — Переяславщину. Однак в битві під Сновським 1068-го Шарукана здолав чернігівський князь Святослав Ярославич (старший брат всеволода) і перша велика навала половців була відображена. У наступні роки половці не раз здійснювали набіги на русинські прикордонні міста. Але в цей же час русинські князі вступили в зносини з небезпечними сусідами і почали використовувати їх сили в своїх інтересах. Першими половців найняли собі в допомогу 1077 року Всеволод. Посівши у Київі одноосібно керував державою понад 15 років, а до того керував державою як член триумвірату Ярославичів. У роки його правління була збудована церква Андрія Первозваного у Києві, Михайлівський Видубецький монастир, перенесено мощі Святого Феодосія, відкрито школу для дівчат (за помічу дочки Янки). 1078 року половці воювали на стороні бунтівних князів проти Всеволода і його брата Ізяслава на Нежатиной Ниві. У 1092 році між Руссю і половцями відбулася війна. Скориставшись смертю київського князя Всеволода (помер 13 квітня 1093 року), степовики того ж року наглючо взізли до русинських земель, розгромили княжої дружини на Стугні і розграбували околиці Києва. Його син Володимир Мономах також наймав половців, але Володимир був головним борцем проти половецької загрози.


ВІЗАНТІЯ ТА РУСЬ-УКРАЇНА

Візантійські імператори 11-го століття Роман IV Діоген (роки життя 1030-1072; період правління 1068-1071), Михайло VII Дука (роки життя 1050-1090; період правління 1071-1078), Никифор ІІІ Вотаніат (роки життя 1001-1081; період правління 1078-1081), підтримували з Руссю щиру дружбу. Старший син поваленого імператора Романа IV – Лев Діоген (Leon Diogenes, роки життя 1069-1086) засланий у Херсонес, просить захисту у правителя Русі та був прийнятий в Переяславі (нині Переяслав-Хмельницький) при дворі князя Всеволода Ярославича. Але, оточений повстанцями, візантійський імператор Михайло VII Дука ніяк не хотів сваритися з русичами та дуже боявся аби русинські князі не підтримали Льва Діогена, тож Михайло відчайдушно постарався відновити союз з правителем Русі для своєї підтримки. Так у 1075-1078 роках він посватав за свого спадкоємця Костянтина Дуку (Constantine Doukas, роки життя 1074-1095) дочку Всеволода Ярославича – Янку (Анну, роки життя 1053-1113), її з почестями відправили до Константинополя. Нареченій було вже 22 роки, а нареченому ще треба було підрости, але Візантія беззастережно визнавала Русь рівноправною великою державою. І не просто рівноправною, а сильнішою.

ЧОМУ ДОЧКА ВСЕВОЛОДА СТАЛА ІГУМЕНЮ ? При правлінні візантійського імператора Олексія Комніна (роки життя 1048-1118; період правління 1081-1118) відношення між Руссю та Візантією змінилися. Ще малий Костянтин Дука замість трону опинився у монастирі, а Янка Всеволодівна повернулася на Русь до Києва. Імператору Олексію Комніну в цей період доводилося туго, його тіснили печеніги і турки. Тож йому приходилося просити воєнної допомоги у Русі для захисту від печенегів. На жаль, Янка Всеволодівна не відбулася як імператриця, заміж вже не вийшла. Вона побудувала в Києві жіночий Андріївський монастир, де і прийняла постриг, стала його ігуменею. При ньому княжна організувала першу на Русі школу для дівчаток. 1089 року вона ще раз поїхала та привезла грецького митрополита Йоанна III, який почав провадити зовсім другу релігійну політику, недослуховучись до правителя Русі. Тож з 1091 року правителі Русі, починаючи з Всеволода, аби вернути правила його батька Ярослава Мудрий, взагалі не стали більше брати митрополитів з греків. Всеволод провів свою кандидатуру – митрополитом став русич із шляхетського і знатного українського роду настоятель Печерського монастиря Єфрем, який був єпископом в родовому гнізді Всеволода, Переяславі (нині Переяслав-Хмельницький).

РУСИНСЬКІ ЖІНКИ. Майже більшість істориків Європи та світу робили увагу на тому, що у 10-13 століттях усі русинські жінки відрізнялися від європейських і візантійських сучасниць, були більш вільними, більш розвиненими. Закони Русі захищали їх права: якщо хтось їх образить – то мав покарання удвічі більшим штрафом, ніж образа чоловіків. Жінки повноправно володіли рухомим і нерухомим майном, самі розпоряджалися своїм приданим. Вдови управляли господарством при неповнолітніх дітей. Якщо в родині не було синів, спадкоємицями виступали дочки. Допускалися розлучення. Подружжя могли розірвати шлюб при неналежній поведінці своєї "половини". Але якщо чоловік пішов до іншої, він зобов'язаний був повернутися до дружини і заплатити їй "за сором". Дружина, що пішла до іншого, вже не поверталася до свого чоловіка. Її обранець платив штраф, а перший шлюб розривався. Жінки укладали угоди, судилися. Серед них було багато грамотних, записками обмінювалися навіть простолюдинки. Але це вже інша історія нашої Русі-України.


озвучено 29 серпня 2016,
пряме посилання http://historyukrainian.blogspot.com/2016/08/xi.html

© likagordasky

Free counters!

Комментариев нет: