воскресенье, 5 октября 2014 г.

История городов Украины. И при чем тут россия?

Невероятно, как финно-татарская Московия (праматерь России) с пеной у рота и верещанием в ушах — доказывает россиянами аргументы "чистоты нации" как нечто "русское славянское", в действительности — не имеющее к таковому отношение! Почему россияфилы не спорят о том... что Московия (праматерь России) до начала 18 века была вассалом Крымского Ханата и платила Крыму ежегодную дань? Не знают, не говорили им об этом российские историки… потому что – период в 400 лет рабства для Московии (праматери России) слишком позорно. Невероятно, что вложили в российско-советские учебники истории. Парадоксальность российских спорщиков в темах, касательных городов – якобы построенных в период оккупации российской империей земель украинских – Харьков, Одесса, Луганск, Донецк, Таганрог, Севастополь и т.д. Представьте, как человек живет с ложным в голове!



Не спорят о том, что... княжество Московия переименовано в "Россия" Петром Первым в ноябре 1721 года. Не спорят – потому что история Московии-России до 18 века вычеркнута из всех российско-советских учебников! Неудивительно, что об Украине и подавно не знают россияфилы! Замечательно, когда любителям истории есть что сказать. В БИБЛИОТЕКАХ МИРА ЕСТЬ БУМАЖНЫЕ АРХИВЫ. Не бывали? не читали? очень познавательно порой исследовать историю своего края, своей земли, оккупированной вражеской страной выдаваемой за "братство".

На днях в постсоветских соцсетях промелькнула удивительна историческая безграмотность в виде картинки с названием "И ПРИ ЧЕМ ТУТ УКРАИНА" (см. карт.1 + карт.2) — перечисляются города Украины, якобы выстроенные россиянами (!!!). Так давайте немного поясним историю Украинских Поселений. Поехали:

История Одессы.


ОДЕССА (прежние названия Кацюбия, Хаджибей, Енидани). В 1375-1378 годы на берегах [Одесского залива] Черного моря появилось поселение – как порт Кацюбия (Kaczubyeiow), его основатель – знатный украинский магнат-шляхтич Коцуба-Якушинский (Kocub Jakuszynski) с Подолья (укр. Поділля, lat. Podolia). Это был период Великого Литовско-Руського Княжества во времена правления князя Витовта (Vytautas; годы жизни 1350-1430). Первое письменное упоминание о Кацюбии (будущей Одессе) находим за 1415 год у польского историка Яна Длугоша на латыни: «Venerunt insuper sub eо tempore ad Wladislaum Polonie Regem Nuncii Patriarchae et Imperatoris Graecorum, cum literis et bullis plumbeis, quatenus Lignaretur eis, a Turcis multifarie lacessitis et oppressis, frumenti tantummodo largitione subuenire. Wladislaus autem Poloniae Rex, necessitati eorum satagens pia commiseratione succurere, petitam frumenti quantitatem dat et largitur, et in portu suo Regio Kaczubyeiow, per eos recipiendam conscignat, Datis autem Alexandre Moldauiae Voieuedae et suae consorti donis reuersalibus, et Anna Regina Cracouiam remissa, processit in Camyeniecz, ab inde vero per Sthotricz, Nyeswiez, Kobrin, Krzemyeniecz, Raisko, Sadowie, Turzisko, Mitbo, in Lithuuniam, inuitationi Alexandri Withawdi satisfacturus, desendit…» //(см. Długosz J. Historiae Polonicae libri XII. — Lipsiae, 1711. — 367,368 с.). 15-й век отразился огромными войнами для степей Савранских и Очаковских, лежащих между Бугом и Днестром. Дележка территории между татарами крымскими, ногайскими и едигейскими проходила ожесточенно. В 1410-х годах эмир с племени Мангутов – Едигей (Edygej; годы жизни 1352-1419) вел длительные и ожесточенные войны с Великим княжеством Литовским, чтобы вернуть Орде территории Днепровского правобережья и левобережья. В конце XV века поселение Кацюбия было частично разрушено ногайскими татарами. Почти сто лет историки молчат об этом поседение… В 16-м веке посол Речи Посполитой в Крымском ханстве 1578-1579 гг Мартин Броневский (Martinus Bronovius) в своей книге про Крым "Tartariæ Descriptio… Cum Tabula Geographica Eiusdem Chersonesus Tauricæ..." в 1595 году описывает руины Кацюбии (называя их Cacibiei: «Дальше Качибееве городище, как якобы обрушилась земля, омываемая широким озером, находится у моря и в устье Днестра; там, говорят, был раньше довольно значительный порт». Затем Кацибей снова попал под турок и был заселен под названием Хаджибей (Hacıbey – искаженное татаро-турецкое звучание украинского слова Кацибей-Качибей). На мапе 17 века из Атласа Блау "Tabula Russiæ from "Theatrum Orbis Terrarum, sive Atlas Novus in quo Tabulæ et Descriptiones Omnium Regionum, Editæ a Guiljel et Ioanne Blaeu"" за 1645 год мы видим, что территория нынешней Одесской области принадлежит Подолью (Руси-Украине). В 1665 году французский историк и картограф Николя Самсон (Nicolas Sanson; годы жизни 1600-1667) на карте Черной Руси, Польши и Украины земель украинских казаков отмечает город Koczubi. Карта опубликована 1701 год в Париже под названием "LA RUSSIE NOIRE ou POLONOISE qui Comprend les PROVINCES DE LA RUSSIE NOIRE de VOLHYNIE et de PODOLIE divisées en leurs Palatinats Vulgairement Connües sous le Nom D’VKRAINE ou PAYS DES COSAQUES" (см. здесь, на мапе правый нижний угол). В 1765 году рядом с поселением Хаджибей, населенным преимущественно татарами-ногайцами Едисанской орды и греками, турки построили крепость Новый Свет (Ени-Дунья, Yeni Dünya). В 18-м веке наступил долгий период оккупации украинских земель российской империей (см. Дмитрий Багалей "Колонизация Новороссийского края..." за 1889 год). Во время российско-турецкой войны 1787-1792 гг крепость была взята при участии черноморских казаков под командованием украинского кошевого атамана Черноморского казачьего войска, полковника Протовчанской паланки Захария Алексеевича Чепиги (Харитон Кулиш он же Харко; годы жизни 1726-1797) и украинского кошевого атамана, полковника Самарской паланки, командующего Черноморской казачьей флотилией Антона Андреевича Головатого (годы жизни 1732-1797). В этой войне участвовали войска под командованием испанского дворянина Хосе де Рибаса он же Дерибас (Josep de Ribas i Boyons, годы жизни 1751-1800). По ясскому мирному договору 1791 года – крепость Ени-Дунья отошла к Российской империи. Странным образом, крепость стала трофеем Хосе де Рибаса. Вопрос: почему не трофей украинских полководцев? И ПРИ ЧЕМ ТУТ РОССИЯ ??? Как мы помним из истории: в 18 веке российские оккупанты, колонизировав земли Украинские (Запорожские и Донские), переименовали их в Новороссийский край и Малороссия. Коцюбий (он же Одесса) — город Украины с 1805 до 1917 гг оккупирован российской империей, с 1918 по 1991 оккупирован Советской Империей!!!


Історія Луганська: У Запорозьку добу XVI століття на території міста існували козацькі зимівники Кальміуської паланки: Кам'яний Брід та Вергунка, згодом вони стали постійними селищами українських козаків. До цього терени майбутнього Луганського, як і всього Середнього Подінців’я, знаходилися під контролем кримських та ногайських татар. Сіверський Донець ділив Подінців'я на лівобережне — ногайське та правобережне — кримське, із якого нині й розташоване місто Луганське. Перебування кримських татар у Середньому Подінців'ї мало, як мирний, господарський, так і військовий характер. На цих землях були кочовища кримських татар, де вони влітку випасали худобу. Так само через Дике Поле пролягали сакми — військові дороги кримців (мапа 17 ст). У середній течії Сіверського Дінця були численні татарські перевози і перелази, якими татари доправлялися на Русь. На початку 17 століття кримців було остаточно витіснено з території Середнього Подінців'я запорозькими козаками. Відтоді запорозьці складають більшість населення цих земель, станом на кінець XVIII ст. територія паланки налічувала 61 зимівник (1775 р.), де проживали 674 козака (1762 р.). Хоча окремі їхні поселення були закладені ще в 16 столітті, дивись мапи земель запорозьких 16-17 ст, а також про землі запорозькі читаємо руцькою мовою. В 18 столiттi, після окупації Російською Імперією східних українських земель, пішло масове знищення запорозьких казаків, українські землі віддавали менонітам. Засноване промислове місто Луганськ Скотом Чарльзом Ґаскойн (Карлом Гайскойн), який у 1795 році відкрив там чавуноливарний завод [i вже потiм це став Луганський патронний завод]…
И ПРИ ЧЕМ ТУТ РОССИЯ ???


Історія Донецька (Він же Масляковка або Єкатериновка). Нам допоможе мапа Південно-Східної Європи вигравірувана Франциском Доріа в 1684 році, де позначено ДВІ УКРАЇНИ: Наддніпрянська Україна позначена як «Vkraina o Paese de Cossachi di Zaporowa» в перекладі "Україна або край Запорізьких козаків". На схід від неї вказана інша Україна – «Vkraina ouero Paese de Cossachi Tanaiti Soggetti al Moscouita» в перекладі "Україна або край Донських козаків, тематично (спірне питання) землі Московії". Про це читати туточки... Знаходимо й уважно дивимося на річку Донец, яка на мапі вже позначена як землі українських казаків (дивись на мапу).



Тож заселення земель українськими козаками у районі Донецька було розпочато ще на початку 1600-х років, пізніше у XVII столітті там розташовувалися українські донські козаки. До того часу на території майбутнього міста вже існували поселення, засновані запорізькими козаками: слобода Олександрівка, Григорівка, Семенівка, хутір Овечий. Козаки започаткували у XVII столітті річковий шлях Кальміусом до Азовського моря і створили уздовж нього укріплені хутори-зимівники з котрих у подальшому виникли поселення. Вже після окупації українських земель російською імперією у XIX столітті — царським указом було вигнано українців, переназвано Україну у "Новоросію" та проведено переселення росіян на українські землі. Тож російсько-радянські історики дуже сміливо викинули усю історію запорозького козацтва Донеччини та зробили засновником Юзовки (Донецька) британського гірничого інженера родом із Південного Уельсу Джона Юза (John James Hughes; роки життя 1814-1889), який насправді був засновником і директор-розпорядником заводу (до 1889 року), який належав російсько-англійському Металургійному Новоросійському Товариству залізоробного та рейкового виробництва, створене в 1869 роцi на англійські кошти з правліннями у Лондоні (і Санкт-Петербурзі). При заводі виникло згодом місто Юзівка (тепер Донецьк). Одним з найбільших іноземних акціонерних товариств, що діяли у важкій промисловості останньої третини ХІХ — початку ХХ століття на території України, яка з 1918 року була окупована радянськими більшовиками та попала у нове ярмо під назвою СРСР.
И ПРИ ЧЕМ ТУТ РОССИЯ ???


Історія Дніпропетровська (він же Половіц — Polowis, він же Катеринослав), як і більшість історичних місць в Україні, заплутана до невпізнання з приходом у 18 столітті клятих "братів-окупантів" з Московії-Росії. Трохи треба, щоб забути історію поселень запорізьких козаків і українців! Тут викреслити, там переписати! Запорозьке поселення Половіц (Половице) на сторінці 41 згадує Яворницький Д.І. "Вольності Запорізьких козаків" у своїй праці 1898 року. Цитую: "По точному измѣренію, все порожистое пространство Днѣпра, въ запорожскихъ предѣлахъ, занимаетъ шестьдесятъ пять верстъ и двѣсти семьдесятъ шесть съ половиной саженъ. Первый порогъ (Ст.Койдацкій) начинается на 50 географическихъ миль ниже города Кіева, на семь верстъ ниже бывшаго запорожскаго селенія Половицы, теперь города Екатеринослава, противъ крѣпости Стараго-Кодака на правомъ берегу рѣки Днѣпра, и на двѣ версты ниже устья рѣки Самары у лѣваго берега Днѣпра; послѣдній порогъ (Вільний) кончается выше острова Малаго-Дубоваго, иначе Курисова, или противъ теперешняго хутора Маріенталя*, стоящаго на правомъ берегу Днѣпра, на восемь верстъ выше крѣпости Александровской, теперь города Александровска, екатеринославской губерніи". Відкриваємо http://www.ex.ua/76982830. Також усі зрячі бачать на мапі 1684 року Запорозьке поселення Polowis (Половіц). Автор мапи — голландський географ та гравер Вільям Беррі (William Berry; роки життя 1639-1718), він створив карти які конкурували з другими мапами щодо точності та краси. Пам'ятайте, ця мапа зроблена наприкінці 17 століття, коли московити вже лізли як сарана на Захід та українські землі, коли московити підкупами брали картографів аби просунути дикунську Московію як цивільну країну... тож не дивно, що ця мапа вже розкорячена під московитів але інфа по українським поселенням досить таки корисна. Роздивитися велику мапу http://www.doria.fi/bitstream/handle/10024/79198/1201013795.jpg



А ще заглянути у минуле територіальної Дніпропетровщини, десь так... 2 половина ІІ тис. до н.е. у Причорноморських степах закріпилися племена зрубної культури (кіммерійці). У I тис. до н.е. на дніпровських землях існувала Скіфська держава – скіфи [скити; грец. Σκύϑαι]. Скитів витіснили до Криму сармати у ІІІ ст. до н.е., а сарматів згодом — германські племена готів (прийшли з Польщі у ІІІ ст.н.е.): пам'ятки культури знайдені на території козацького міста Самар [місто Самарчик, сучасний Новомосковськ 48°30′02″N 35°09′48″E]. В подальшому IV-ІХ століттях через край пройшли орди гунів, авар, угрів. До речі: Запорозький собор (нині Троїцький собор) – історичний пам'ятник в колишньому запорозькому місті Самарь (нині Новомосковськ, Дніпропетровської області 48°37'40"N, 35°15'49"O) – побудовано з дерева без жодного залізного цвяха у 1772-1781 роках. Пам'ятаємо, Половіц був окупований росіянами з 1792 по 1917 роки. А з 1918 року була окупована радянськими більшовиками та попала у нове ярмо під назвою СРСР.
И ПРИ ЧЕМ ТУТ РОССИЯ ???


Історія Харкова (він же Захарполь, Zacharpolis, Hercanum): ще за часів Київської Русі — на місці Харкова знаходилося стародавнє місто Донець, збудоване аланами (відстань до сучасного Харкова становить близько 20 км). Місцеві аланські князі сплачували данину Русі ще за часів Святослава Хоробре Серце, який підкорив 952-969 роках майже усю Східну Європу: від Новгородських земель з народами "Чудь" до Чорного й Каспійського морів. Місто Донець стояло на березі великої річки і торговому шляху в Крим та на Кавказ. Місто було велике і багате, тож могло годувати багатотисячне військо русів. Перед смертю, русинський правитель Святослав розділив свої володіння за кількістю синів на три Князівства: Київське (Kioviensem), Печенегське (Pazinacensem) і Новгородське (Novogardiensem). У другій половині XI століття місто підпало під владу половців (куманів, кипчаків). На честь тодішнього половецького хана Шарукана, діда хана Кончака — було переназвано на Харукань. За половців населення було аланське. На початку 12 століття, коли вже існувало Переяславське князівство — слов'яни Русі зазнали натискам Боняка і старого Шарукана. У травні 1107 року половецький ватажок Шарукан разом з ханом Боняком зробив набіг на Русь. Раньою весною 1111 року переяславський князь Володимир Мономах зібрав 30000 війська у похід на половців. Побачивши велику рать, шаруканці дали великий викуп. Син Володимира Мономаха — Ярополк 1116 року ходив на Донець і «...Взяша три гради: Сугров, Шарукан, Балін. Тоді же Ярополк приведе собі жену красну вельми, яського князя дщерь полонив». Будучи вже одруженою вона називалася Єленою, і під цим ім'ям згадується у літописі ще один раз: «В то же літо перенесе благовірна княгиня Єлена Яська князя свойого Ярополка із гробниці в церков святого (стго) Андрія». В 16 столітті це були території Слобідської України або Слобожанщина (Слобідщина). Дивимося історичні факти про землі українські... а також мапу вам у зуби (туточки дивися). Харків було засновано запорозькими козаками у 1650 році. Про це навіть написано на губернській листівці, яка була видана лише 1856 року у Російській імперії. За часів окупацію українських земель російською імперією (1775-1917) історію Харківа калічили як тільки спромоглися... Та продовжували калічити не тільки історію Харкова, але й житті українців за часів окупації більшовиського радянського союзу 1918-1991 роках.
И ПРИ ЧЕМ ТУТ РОССИЯ ???


Історія Таганрігу (інші назви "Таган Рог", Пізан – Pisani). В епоху активної колонізації генуезцями, приблизно в XIII столітті, на березі Азовського моря побудоване місто-порт Порто-Пізано (Pisano). Роздивимося уважно Азовське море на мапі Османської імперії, взятої з атласу Ван-дер-Хаген (Atlas van der Hagen) який було опубліковано 1635 року. Зараз атлас знаходиться у Королівській бібліотеці Нідерландів, місто Гаага. Так, ми бачимо порт Pisani – це і є Таганріг. За часів Запорозького козацтва 15-17 століть порт Пізано увійшов до складу Запорожжя, його було переназвано у Таганріг (назва складається з двох слів – тюркського «таган» і слов'янського «ріг». Словом «ріг» наші предки споконвіку називали морський чи річковий мис, виступ суші в сторону води). Місто-порт належав українським донським казакам. Боротьба за порт була довгою. 1712 року зруйнований турками. Але вже 1734 року Таганріг було знов включено до складу Кальміуської паланки. 1746 року Таганрог переданий до Землі Донського війська. Після окупації українських земель, 1774 року за Кучук-Кайнарджійським мирним договором Таганріг увійшов до складу Російської імперії, як маюче значення військово-морської бази, натомість розвинувся на великий зовнішньо-торговельний порт (головним чином, вивіз пшениці). До 1924-го року, під час знаходження міста у складі УРСР, згідно з нормами тогочасного правопису, його назва писалася українською «Таганріг». Офіційна русифікація назви міста як ТАГАНРОГ відбулася суто з політичних міркувань росіян аби знищити усю пам'ять про українське.
И ПРИ ЧЕМ ТУТ РОССИЯ ???




История Крыма: • Древнейшее известное население горной части и южного побережья Крыма – тавры [тавроскифы; греч. Σκυθοταύροι, лат. Taurus, Tauros]. До оккупации Крыма Российской империей в 1784 году, города крымские: • СИМФЕРОПОЛЬ (он же Ак-Мечеть, крымско-тат. Акъмесджит, Aqmescit) на реке Салгир. С XVI века значительное крымско-татарское поселение, резиденция крымскотатарского калга-султана. • СЕВАСТОПОЛЬ (бывший город Ахтиар), знаменитейший на полуострове портовый город. • ФЕОДОСИЯ (прежде Каффа), столица крымских татар, с 1532 года столица переведена в Бахчисарай. А вообще, стоит прочитать отличную работу за 1814 год: "Новѣйшая и пространнейшая всеобщая география, или, Подробнѣйшее описание пяти частей Свѣта...: Часть первая". Автор – Меморский Михайло Федорович (учитель и писатель при Александре I.). Онлайн-чтение https://books.google.com.ua/books?id=k15kAAAAcAAJ

И ПРИ ЧЕМ ТУТ РОССИЯ ???



ПОВЕРТАЄМОСЯ ДО ЗЕМЕЛЬ ЗАПОРОЖЖЯ — історичний український регіон, етнокультурний регіон України. Охоплює територію сучасних Дніпропетровської, Донецької, Кіровоградської, а також частково Запорізької, Луганської, Миколаївської та Херсонської областей України. Після заснування українськими козаками у 16 столітті на Запорожжі козацької військової прото-державної організації Запорозька Січ, межі розширилися і стали ототожнюватися з територією, що була підконтрольна цій організації. З 2-ї половини 17-18 століття Запрожжям називали володіння Війська Запорозького Низового з центром у Січі, що простиралися від Південного Бугу на заході до Сіверського Дінця на сході.

***

ЯК ОРІЄНТУВАТИСЯ НА СТАРИХ МАПАХ?
Дійсно, з незвички важко орієнтуватися на мапах, надрукованих до 18 століття ... особливо розглядаючи Україну і навіть усю Московію – їх важко було нормально картографувати бо кримчаки татари і варвари московити були занадто жадібні і жорстокі! Для них ясир (взяти у полон людина на продаж) був на першому місці! хапали практично всіх, хто підходив до стандартів "товару", решту просто вбивали ... Це ж які треба було мати з собою подарунки аби пробиратися через ці землі де на кожному кроці тебе чекає небезпека?

К самостоятельному исследованию:

изложено в октябре 2014
постоянная ссылка http://historyukrainian.blogspot.com/2014/10/blog-post_5.html

© likagordasky
Free counters!
Автор: на
Ярлыки: , , , , , , ,

Комментариев нет:

Отправить комментарий

Подписаться на: Комментарии к сообщению (Atom)